Хай світло від свічки у небо летить,
Хоча б одну душу зігріє в цю мить.
Щоб душа ця загублена спокій знайшла
І у вічність до Бога вона відійшла.

«Минуле стукає у наші серця» -  така назва вечора  пам'яті, який відбувся 26 листопада в НВК «Лановецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 – гімназія». Захід проведено до  дня пам'яті жертв голодоморів, яки підготували  бібліотекар Оришкевич С. С. (філії ЦБ на території селища цукрового заводу) та бібліотекар НВК «Лановецька ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 – гімназія» Мартинюк Н. П.

  Остання субота  листопада кожного року в нашій країні --- поминальна по жертвах імперських насильств над українцями, в тому числі і Голодомору 1932-1933 рр. 28 листопада в день пам’яті кожен свідомий українець запалив на підвіконні свою свічку пам’яті, щоб її бачили зорі – душі померлих.    Полум'я свічок - це не лише пам'ять, а й символ надії.

  Згідно інформації Служби безпеки України, в страшну зиму 1932-1933 років в УРСР від штучного голоду померло 10 млн 63 тисячі людей. Оприлюднені архівістами дані не є остаточними. Точну кількість людських втрат України від Голодомору встановити практично неможливо.

 Цілими сім'ями, цілими селами вимирали люди страшною, лютою і повільною смертю від голоду. І ніякої думки більше не могло бути у головах людей, окрім як про хліб...

Цю трагедію зуміли передати  учні 7-А класу (кл. керівник Стьопа Г. С.), діти зуміли перенести нас в ті страшні часи, часи голоду та безодні. Учні показали, що  народ добре запам'ятає цю страшну сторінку нашої історії, зберігає  у своїй пам'яті й передає пам'ять про неї від покоління до покоління.